Рефлекси новонароджених і дітей до року
У попередній статті ми розглянули ряд пошукових рефлексів новонароджених. Рефлекси, наведені нижче, пов’язані з руховою системою малюків.
Рефлекс Моро (або рефлекс переляку): цей рефлекс можна викликати різними способами – за допомогою хлопка долонями, удару по ліжку на відстані 10-15 сантиметрів від дитини, різкого розгинання його ніжок або зміни його положення в просторі (піднімання, а потім опускання). У всіх випадках ефект буде одним і тим же – дитина спочатку розведе руки в сторони (I фаза рефлексу), а потім зведе їх разом, як би роблячи “охоплюючий” рух (II фаза рефлексу). Цей рефлекс зазвичай слабшає і зникає до 4 місяців.
Хапальний рефлекс (або рефлекс Робінзона): якщо в долоньку малюкові вкласти палець, він його міцно схопить. При цьому хватка може бути такою сильною, що його можна навіть підняти. Цей рефлекс зазвичай слабшає до 3-4 місяців і на зміну йому приходить усвідомлене схоплювання предметів.
Захисний рефлекс: якщо покласти малюка на животик, він автоматично поверне голову на бік. Цей рефлекс дуже важливий, так як допомагає зберегти дихання новонародженого навіть у такому незручному положенні.
Рефлекс опори і автоматичної ходьби: якщо дитину взяти під пахви і поставити його на опору (при цьому не забувайте притримувати голову малюка), то він спочатку зігне ніжки (I фаза), а потім, відчувши опору, розігне їх (II фаза) і буде як би “стояти”. Якщо при цьому його трошки нахилити вперед – то він буде перебирати ногами. Це і є рефлекс автоматичної ходьби. Згодом, до 1-1.5 місяців, цей рефлекс згасає. І тільки до віку одного року дитина знову може стати на ноги, але вже осмислено, бажаючи ходити як дорослі.
Рефлекс повзання (Бауера): якщо дитину покласти на живіт і притулити до її ступней яку-небудь опору, то вона відштовхнеться від неї і ніби “поповзе”. Іноді дитина може здійснювати такі рухи і без будь-якої опори. Такі рухи називаються спонтанним рефлекторним повзанням. Саме тому малюка не можна залишати без нагляду на пеленальному столику – адже він може і “поповзти”. У нормі цей рефлекс може існувати до 4 місяців, після чого він згасає.
Рефлекс Галанта: цей рефлекс перевіряється шляхом проведення рукою знизу вгору по так званій паравертебральній області, тобто відступивши від хребта 1.5-2 сантиметра. При цьому дитина вигинає спину дугою в бік подразника. Рефлекс Галанта зберігається до 3-4 місяців, потім поступово згасає.
Рефлекс Бабинського: Якщо провести кінцем свого пальця по зовнішньому краю стопи в напрямку від п’ятки до пальців, то вони віялоподібно розігнуться. Фізіологічний рефлекс Бабинського супроводжується згинанням ноги в тазостегновому, колінному і гомілково-ступневому суглобах.
Цю вправу корисно виконувати перед ванною або під час гри. Спочатку провести пальцем по стопі дитини так, що б вона розігнула пальці. Потім злегка надавити на стопу біля основи II-III пальця, що призведе до згинання пальців.
Рефлекс Переса: перевіряється шляхом проведення по серединній лінії спини (остисті відростки хребців). При цьому дитина вигинається дугою, згинає кінцівки, плаче, і часто навіть мочиться. Так як перевірка цього рефлексу дуже неприємна для малюка, її завжди проводять в останню чергу. Зникає цей рефлекс приблизно до 3 місяців.